Спрощена Екстрадиція. Особливості елемента «доброї волі»

Однією з практик нашого Адвокатського Об'єднання є супровід процесів екстрадиції з України та в Україну. У кожного Клієнта в рамках такої практики своя історія і свій унікальний кейс. Про одну таку неординарну справі і буде йти мова.

Кейс пов'язаний з процесом вперше застосованої спрощеної (добровільної) екстрадиції українця з Республіки Панама в Україну.

Наші адвокати приєдналися до «команди захисту» Клієнта на етапі, коли виникла необхідність відстояти надані йому і Республіці Панама державою Україна додаткові і безвідкличні гарантії правового імунітету від нових звинувачень.

А сама історія почалася ще в березні 2016 року, коли ГПУ відкрила кримінальне провадження за підозрою Клієнта (колишнього державного урядовця) в тому, що він, діючи в змові з цілим рядом інших осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив чуже майно в особливо великому розмірі.

У вересні 2016 Клієнта (назвемо його, наприклад, г. «К» - скорочено від «Клієнт») на підставі червоної картки Інтерполу за запитом України затримали таки на території Республіки Панама.

Але в грудні 2016 року Інтерпол на підставі рішення Комісії з контролю за файлами Інтерполу скасував своє рішення про розшук г. «К», враховуючи, як політичні мотиви переслідування нашого Клієнта, так і порушення українською стороною ряду юридичних процедур.

Однак Україна на підставі положень договору «Про видачу правопорушників» від 04.11.2003 року продовжила переслідування г. «К» на території Республіки Панама і, керуючись статтею 7 зазначеного Договору, звернулася через ГПУ в Міністерство закордонних справ Республіки Панама з проханням про екстрадицію г. «К» в Україну.

При цьому звернулась ГПУ за видачею г. «К» в Україну виключно у зв'язку з його переслідуванням за підозрою у скоєнні конкретних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 366 КК України.

ГПУ гарантувала, що у разі видачі г. «К» в Україну його ні в якому разі не будуть притягувати до кримінальної відповідальності за інші злочини, видача за які не запитувалася до і під час його екстрадиції.

Потрібно сказати, що в цій ситуації г. «К» повів себе нестандартно: будучи впевненим у своїй невинуватості, але побоюючись того, що ГПУ забуде про надані гарантії, як тільки він ступить на рідну землю, наш Клієнт повідомив ГПУ про свою готовність дати згоду на добровільну екстрадицію, але тільки за умови дотримання ряду гарантій. Ці гарантії повинні були обмежити можливість зловживання Україною процедурою екстрадиції для висунення додаткових звинувачень з метою політичного переслідування Клієнта. Тобто, він захотів мати ще й особисто йому адресовані письмові гарантії переслідуючої його держави.

У жовтні 2017 року ГПУ через Міністерство закордонних справ Республіки Панама направило нашому Клієнту офіційний лист, надавши додаткові безвідкличні та безумовні гарантії того, що г. «К» в Україні «буде притягнутий лише за ті злочини, за які він буде виданий ...».

Також Україна в особі ГПУ гарантувала виконання своїх зобов'язань і перед Республікою Панама щодо дотримання меж кримінальної відповідальності особи, виданої в рамках спрощеної процедури екстрадиції, закріплених в ст. 15 Договору між Україною і Республікою Панама «Про видачу правопорушників» від 04.11.2003.

Незважаючи на наявність додаткових безвідкличних гарантій України, наданих ГПУ, що виключають можливість подальшого переслідування г. «К» (як кримінального, так і політичного), останній звернувся до Верховного Суду Республіки Панами. Суд підтвердив правомірність механізму добровільної видачі г. «К» і зафіксував надані йому міжнародні гарантії України не висувати додаткових звинувачень (затвердив принцип спеціалізації).

Таким чином, Україна, надавши зазначені гарантії, набула міжнародних зобов’язань перед Республікою Панама, адже згідно зі ст. 4 п. 2 Договору «Про видачу» від 04 листопада 2003 року Україна зобов'язана їх дотримуватися, оскільки їх порушення є порушенням принципів міжнародного права і прав людини.

У листопаді 2017 року Клієнт повернувся до України, в суді досі йде слухання його справи і юридична оцінка його судової перспективи, м'яко кажучи, не збігається з політичними очікуваннями сторони обвинувачення.

Як наслідок, ГПУ несподівано переглянула свої міжнародні зобов'язання і вирішила притягнути таки г. «К» за правопорушення, які він нібито зробив до моменту його видачі, відмінні від зазначених у запиті на його екстрадицію. І це незважаючи на надані державою Україна йому і Республіці Панама абсолютні і безвідкличні гарантії не робити цього!

Спочатку до г. «К» надійшла «дружня» пропозиція від детективів НАБУ надати їм заяву про те, що він дає свою згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, про які навіть згадки не було в запиті ГПУ про екстрадицію г. «К»!

Безумовно, г. «К» подав в НАБУ заяву, але не таку, яку очікували детективи. У заяві він вказав, що не відмовляється від принципу спеціалізації і не дає своєї згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності за ті правопорушення, про яких немає відомостей в запиті на екстрадицію. Більш того, в цій заяві він детально обґрунтував свою позицію як з точки зору міжнародного права, так і з точки зору українського кримінального процесуального законодавства.

Побоюючись за порушення наданих гарантій Клієнт також звернувся в ГПУ, МЗС України, до Омбудсмена, до слідчих суддів з вимогою забезпечити дотримання наданих йому гарантій. Однак позитивної реакції на його листи на національному рівні не відбулося.

А ГПУ замість того, щоб дотримуватися вимог законодавства України і своїх міжнародних зобов'язань, спробували заручитися підтримкою компетентних органів Республіки Панама і звернулася із запитом про притягнення г. «К» до кримінальної відповідальності за новим звинуваченням.

Згідно їх точки зору, ніяких безвідкличних міжнародних гарантій України не висувати додаткових звинувачень проти г. «К» не існує. Єдиним зобов'язанням українських правоохоронних органів перед державою, що видала г. «К», Республікою Панама, в разі залучення г. «К» до кримінальної відповідальності за інші злочини є нібито лише формальне узгодження такого питання з Міністерством закордонних справ Панами.

У зв'язку з цим адвокати «команди захисту» г. «К» звернулися в МЗС Республіки Панама зі своїми доводами та аргументацією.

Зізнаємося чесно, хвилювання з цього приводу були, і небезпідставні, адже все залежало від правової оцінки ситуації компетентними органами Республіки Панама. Чи співпаде вона з позицією г. «К» і рекомендаціями його «команди захисту» або МЗС Республіки Панама встане на сторону ГПУ?

Але правовий підхід отримав перемогу над формалізмом: МЗС Республіки Панама погодилися з доводами сторони захисту і визнали неможливим притягнення г. «К» до кримінальної відповідальності за новими звинуваченнями.

Провідні адвокати практики «Екстрадиція» нашого Адвокатського об'єднання вважають, що така відмова МЗС Республіки Панами доводить протиправність дій правоохоронних органів України на міжнародному рівні по відношенню до г. «К».

Це, до речі, може вплинути на екстрадицію інших громадян України, які, як і наш Клієнт, розглядали можливість добровільно повернутися в Україну для участі в судових процесах через спрощений порядок.

Порушення Україною своїх безвідкличних гарантій ставить під сумнів шанси на наступні видачі із застосуванням такого механізму екстрадиції та спеціального правила меж кримінальної відповідальності.

Це, звичайно, ще не фінал такого складного з юридичної точки зору кейса, продовження, швидше за все ще буде…

Але ситуація сама по собі дуже цікава, адже і сторона обвинувачення, і сторона захисту саме зараз набувають досвіду в питаннях застосування окремих положень екстрадиції, який раніше не могли придбати. І саме зараз проходить перевірку якості імплементація в Кримінальний процесуальний кодекс положень міжнародного законодавства, якими регулюються екстрадиційні процедури, зокрема механізм спрощеної видачі і дотримання наданих гарантій.

 

Зв'яжіться з нами