Щодо окремих положень закону України "Про забеспечення права на справедливий суд"

У сучасному суспільстві, враховуючи політичні та соціальні процеси, що відбуваються у країні, давно назрівало питання реформування системи судоустрою України, яке надало б змогу кожному розраховувати на справедливе судочинство, забезпечення повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи неупередженим судом.

Першим кроком реформування стала розробка та прийняття Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

12.02.2015 року Закон був остаточно ухвалений Верховною Радою України та вступив в силу 29.03.2015 року. Його прийняття переслідує мету – вдосконалення роботи судової системи, забезпечення реалізації права громадян на справедливий та чесний суд.

Задля досягнення цієї мети Законом внесено низку змін до   нормативно-правових актів, серед яких Кодекс України про адміністративні правопорушення, Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кримінальний процесуальний кодекс України, закони України «Про Вищу раду юстиції», «Про доступ до судових рішень» та викладено у новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналізуючи норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зазначу, що законодавець намагався змінити підхід до формування судових органів. Наприклад, призначення суддів на будь-які посади здійснюватиметься на підставі конкурсу, метою введення якого є впровадження принципів прозорості та публічності. Конкурсна процедура також передбачена при формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради юстиції.

Конкурс, як категорія, як принциповий підхід у процесі формування судейського складу, без сумніву, надає можливість здійснити відбір гідних кадрів для здійснення правосуддя за допомогою порівняння необхідних для цього здібностей та якостей кандидатів, сприяє вдосконаленню такого процесу.

При цьому, кар’єра судді повинна залежати, перш за все, від професійних якостей судді. Критерієм виявлення вказаних якостей є рейтинг кандидатів за результатами кваліфікаційного іспиту, складеного в межах процедури добору суддів (для місцевих судів) або кваліфікаційного оцінювання (для інших судів). Тобто шанс зайняти вакантну посаду судді отримує кандидат, який серед інших учасників конкурсу має вищу позицію за рейтингом. У разі однакової позиції за рейтингом перевагу має кандидат, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час відповідного іспиту практичного завдання, а за однакової кількості балів перевага віддається кандидату, який має більший стаж роботи в галузі права.

Поряд з цим, новелою Закону є введення інституту суддівського досьє, де буде акумулюватися та зберігатися інформація щодо роботи кожного з суддів (дані про ефективність здійснення судочинства суддею, інформацію про дисциплінарну відповідальність тощо), а також про відповідність судді етичним та антикорупційним критеріям за результатами моніторингу способу його життя. При здійсненні кваліфікаційного оцінювання судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів дослідження суддівського досьє є обов’язковим етапом для вирішення питання щодо здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.  Вказаний крок можна оцінити лише позитивно, тому що він дасть змогу збирати, накопичувати та використовувати різнопланову інформацію, яка стосується не тільки діяльності судді як носія правосуддя (аналіз прийнятих ним та скасованих рішень, кількість та обґрунтованість скарг на його дії тощо), але й як особистості поза межами залів судових засідань. Така інформація повинна вивчатися та враховуватися під час прийняття рішень, тому що статус судді пред'являє підвищені вимоги до професіоналізму останнього та накладає особливу відповідальність за поведінку.

Однак слід зазначити, що Законом не встановлюються критерії визначення моральних та особистісних якостей кандидатів. Можливо, для усунення такої прогалини необхідно було б скористатися досвідом зарубіжних країн (наприклад, Нідерланди) та встановити психологічне тестування.

У зв’язку з підвищенням вимог до суддівського апарату, розширено перелік осіб, які не можуть бути суддею. Зокрема, не може претендувати на посаду судді особа, до якої за законом застосовується заборона займати відповідну посаду. Крім цього, не може сподіватися на отримання посади судді особа, яка була раніше звільнена з такої посади за порушення присяги, порушення вимог щодо несумісності або у зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку, за винятком випадків визнання в судовому порядку протиправним рішення про звільнення з цих підстав або скасування обвинувального вироку суду.

На мою думку, всі вказані нововведення повинні, перш за все,  сформувати у осіб, які намагаються стати суддею або продовжувати роботу судді, прагнення підвищувати свій професійний рівень, а також додержуватися гідної моделі поведінки повселюдно, і не тільки тоді, коли вони надягають мантію. Знання, досвід, результати роботи, досягнення, порушення законодавства чи їх відсутність, а також репутація повинні враховуватися при наданні особі повноважень судді. Вказаний принцип сформульований й у Резолюції Генеральної асамблеї ООН «Основні принципи незалежності судових органів» 40/32 та 40/146 від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, де у п. 10 зазначено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підбору  кваліфікацію в галузі права.

Таким чином, покладені в основу нового Закону підхід - конкурсний відбір є впевненим кроком на шляху до вдосконалення судочинства, але може привести до ефективних результатів тільки у разі суворого додержання норм законодавства та застосування добросовісної, об’єктивної оцінки кандидатів, забезпечити яку у нашому суспільстві дуже складно.

Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» також детальніше врегульовані підстави та порядок здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, значно розширено перелік дисциплінарних стягнень (з двох, які існували до моменту прийняття вказаного Закону, до шести). Поряд з цим, встановлені терміни притягнення суддів до відповідальності та строки погашення дисциплінарних стягнень.

Хотілося також зазначити, що Законом розширені гарантій рівності громадян перед законом і судом, гласності та відкритості судового процесу. Вказане стосується гарантій права кожного бути присутнім при розгляді справи у судовому засіданні, проводити фото- і відео зйомку без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Зазначене може стати позитивним фактором для осіб, які приймають участь у розгляді справи, у спробах захистити свої права всіма законними способами, у тому числі у разі зловживання з боку судді під час судового засідання. Фіксація судового процесу за допомогою відео- та фотокамери надає можливість підтвердити додатковими засобами обставини, які відбувалися під час судового засідання.

 Особливо зазначимо на посиленні у Законі позицій Верховного суду України. До прийняття Закону рішення про допуск скарги до розгляду у Верховному Суді України з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення протилежних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, приймав той же вищий спеціалізований суд, рішення якого було предметом перегляду. Як зазначало Головне науково-експертне управління Верховної Ради України, вирішення цього питання судовою інстанцією, яка прийняла оскаржуване судове рішення, «суперечить загальновизнаним стандартам цивілізованого судочинства».

Зараз же законодавець фактично повернув Верховному Суду України закріплені у статті 125 Конституції України повноваження найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції, надавши саме Верховному Суду України право вирішувати питання допуску скарги до свого розгляду. На мій погляд, такі зміни надають  можливість при подачі скарги уникнути суб’єктивності з боку того суду, який ухвалив оскаржуване рішення. До того ж, забезпечення прямого оскарження рішень вищих судів до Верховного Суду України і розширення підстав для такого оскарження надає стороні, яка подає заяву про перегляд, ще один шанс переглянути прийняте судове рішення на предмет правомірності його ухвалення. 

Законом вносяться також зміни до Закону України «Про доступ до судових рішень». Вони гарантують право кожного на доступ до реєстру у порядку, визначеному Законом та зобов’язують суди загальної юрисдикції вносити до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення та окремі думки суддів. Таким чином, відкритою стає вся інформація щодо суду, який розглядає справу, а також стадії її розгляду, місця і часу засідань, забезпечується відкритий доступ до всіх судових рішень.

Зміни щодо включення усіх без винятку судових рішень до Державного реєстру викликали неоднозначну оцінку серед експертів. Висловлювалися думки щодо юридичної недоцільності включати всі судові рішення до Реєстру, оскільки це призведе до його перевантаження.

Але на мій погляд, подібне нововведення надасть учасникам процесу або особам, які не приймають участь у справі, але права яких порушуються під час розгляду спору, можливість знати, які процесуальні дії здійснив суд, якщо вони не можуть бути присутніми у судовому засіданні, у тому числі у разі неналежного повідомлення судом. Нововведення надасть можливість учасникам процесу частково реалізувати право на ознайомлення з матеріалами справи, до яких належать й судові рішення. Поряд з цим, це дозволить своєчасно бути обізнаним про призначення розгляду справи чи інші наслідки судового засідання – зупинення провадження, результати розгляду клопотань та інше, та взагалі відслідкувати процесуальні рішення, прийняті судом, в тому числі ті, які підлягають оскарженню у встановлений процесуальним законодавством строк.

Всі вищезазначені нововведення можна охарактеризувати як позитивний крок на шляху вдосконалення судоустрою України. Але ефективність впровадженого механізму можливо буде оцінити лише згодом, коли він пройде практичну обкатку в спробах відповісти на головне питання: «Чи здійснилася перезагрузка судової системи країни та чи забезпечила вона право на справедливий суд?» 

Зв'яжіться з нами